27.01.2011, 16:10
Вітчизняні видавництва, які системно займаються перевиданням української класичної літературної спадщини, можна перелічити на пальцях однієї руки. За 20 років незалежності реально зроблено дуже мало. Зрозуміло, що найбільш “лакунним” у цьому плані залишається наше літературне ХХ ст.: насамперед, не здійснено масштабних перевидань творів письменників, які колись визначили головні естетичні тенденції своїх періодів – міжвоєнної Галичини (П. Карманський, В.Софронів-Левицький, І. Керницький, Г. Лужницький), еміграції (Л. Мосендз, О. Стефанович, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, Г. Журба, Ю. Косач) та післявоєнної діаспори (О. Ізарський, Л. Полтава, В. Гайдарівський та ін.).